така зима під час війни /winter during the war
sometimes people have the wrong thiughts of what war looks like. war does not always mean constant destruction, ruins and death. It turns out that war is also the usual things that continue to surround you when explosions are heard in neighboring cities and people die. It reminds of living next to socially disadvantaged neighbors who constantly conflict, start fights, beat children and you hear all this, because the walls are too thin.
Іноді уявлення людей про війну обмежуються образами руйнувань, знищених будівель і численних жертв. Та війна не завжди ламає, руйнує й залишає лише пустку. Іноді вона проникає у наше життя настільки непомітно, що ми навіть не відчуваємо, як вона просочується крізь щоденні, звичні речі. Це моменти, коли звичні пейзажі, будинки і предмети, які ми так добре знаємо, раптом стають іншими. Вони зберігають свою зовнішню форму, але всередині них давно відбулася зміна.
Цивільні люди, чиї життя знаходяться далеко від лінії фронту, переживають постійний стрес і напругу, навіть якщо їхня реальність зовні виглядає спокійною. Поруч з нами можуть лунати вибухи, але ми продовжуємо ходити на роботу, купувати хліб і викидати сміття. Поряд із нами люди втрачають своїх близьких, але в громадському транспорті ми все одно стоїмо поруч, обмінюючись короткими поглядами, не підозрюючи, яку біль ховає інша людина за своїм виразом обличчя.
Війна змінює саму суть взаємодії з навколишнім світом. Вона проникає у наші буденні звички, вдаючи, що все залишилося так, як було. Звичайні маршрути, звичні місця — вони вже не такі, як раніше. Війна перетворює звичні ландшафти, модифікує їхній сенс. І хоч ми можемо пройти тим самим маршрутом або поїхати тими ж дорогами, ми вже не можемо відчути той самий спокій, який був колись. Зміни не завжди видно одразу. Вони проявляються в тіні, в недомовлених словах, у коротких паузах у розмовах.
Серія моїх фотографій намагається зафіксувати ці миті, коли звичне стає іншим. Це – спроба побачити, як війна проникає в нашу буденність, змінюючи її глибше, ніж ми здатні усвідомити на перший погляд. Війна стає частиною нашого життя не лише через її очевидні прояви, а й через те, як вона невидимо вкорінюється в тих самих речах, які ми часто вважаємо постійними.